Фактично розвиток промислової вітроенергетики в Україні почався в 1994 році з ухвалення практичних рішень щодо серійного виробництва вітроелектричних установок на українських заводах і будівництва вітроелектричних станцій на їх основі. У 1997 р. ухвалою Кабінету Міністрів України №137 була прийнята державна «Комплексна програма будівництва ВЕС в Україні» і розпочато її виконання.
Основна мета цієї програми – розвиток вітчизняного вітроелектричного машинобудування. В Україні було організовано серійне виробництво високотехнологічних ВЕУ за ліцензіями іноземних компаній. Виробництво ВЕУ моделі USW56-10, яка має потужність 107,5 кВт, за ліцензією відомого на той час американського виробника вітроелектричного устаткування компанії «Kenetech WindPower», повністю проводилося на 23 промислових підприємствах України.
У Комплексній програмі будівництва ВЕС було передбачено кошти (в межах трьох відсотків від загальних відрахувань) на нормативно-технічне забезпечення та науково-технічний супровід, у тому числі на науково-дослідні роботи. Для координації досліджень та наукового супроводу було прийнято рішення про створення Міжгалузевого науково-технічного центру вітроенергетики (МНТЦВ) на базі інституту електродинаміки НАН України згідно з постановою Президії НАН України №128 від 28.04.2000 р.
До основних напрямів діяльності МНТЦВ було віднесено: формування перспективних науково-технічних напрямків розвитку вітроенергетики в Україні; організацію та проведення експертизи наукових, технічних, соціально-економічних програм і проектів у цій галузі; техніко-економічне обґрунтування проектів з вітроенергетики з урахуванням основних показників типу вітрових характеристик, виробітку електроенергії і її собівартості, розміру капіталовкладень, тощо.
Після створення Інституту відновлюваної енергетики НАН України у 2004 р. Центр був перейменований у ДП «Міжгалузевий науково-технічний центр вітроенергетики Інституту відновлюваної енергетики НАН України».
У процесі науково-технічного супроводу Комплексної програми будівництва ВЕС було визначено перспективні території для будівництва, розроблено техніко-економічні оцінки будівництва вітростанцій, виконано моделювання для оптимальних розстановок вітроагрегатів на майданчиках вітростанцій, а також подальший аналіз і оптимізація їх роботи з використанням новітніх технічних та інформаційних технологій.
Важливим напрямом досліджень було встановлення енергетичної сумісності вітростанцій у складі електросистеми, були вирішені питання компенсації реактивної енергії вітростанцій, знижені рівні перенапруг устаткування вітростанцій в процесі експлуатації.
Головними результатами роботи в цей період є:
- дослідження вітрового потенціалу України;
- визначення територій, перспективних для будівництва ВЕС загальною потужністю 16000 МВт;
- організація кооперації 30 машинобудівних заводів колишнього ВПК, де було вироблено близько 800 вітроелектроустановок потужністю 100 кВт та 600 кВт;
- проектування і побудова семи вітроелектростанцій загальною потужністю 87 МВт, підключених до ОЕС України.
Серед задач МНТЦВ можна виділити ряд напрямів перспективної діяльності з впровадження як наукових розробок, так і перспективних проектів будівництва об’єктів відновлюваної енергетики:
- створення бази даних технічних параметрів ВЕУ, здійснення з ними відповідних аналітичних і прогнозних розрахунків;
- підтримка бази даних спостережень характеристик вітру на метеопостах всіх існуючих в Україні типів;
- валідація даних і формування масивів валідних даних для коректних вітроенергетичних розрахунків;
- повний цикл розрахунків довгострокового прогнозу показників виробітку визначеної моделі вітроелектроустановок на визначеному для вітроелектростанцій майданчику;
- повний цикл передінвестиційних і інвестиційних розрахунків з оцінюванням енергетичної, економічної, екологічної, паливної ефективності інвестиційних проектів ВЕС;
- аналіз показників функціонування ВЕУ та рекомендації з підвищення ефективності їх експлуатації.
Разом з організаціями-партнерами МНТЦВ розпочав створення освітньої системи з підготовки та перепідготовки фахівців з відновлюваної енергетики.
Так ЮНІДО реалізує Проект «Підвищення енергоефективності та стимулювання використання відновлюваних джерел енергії в агрохарчових та інших малих та середніх підприємствах (МСП) України» та фінансується Глобальним Екологічним Фондом (ГЕФ) і частково приватним сектором (рис. 3).
Головною метою проекту є розвиток ринку для розширеного запровадження енергоефективності та збільшення використання технологій відновлюваної енергетики для переходу на інші види палива в енергоємних малих та середніх підприємствах України як основи для стимулювання їхньої конкурентоспроможності, а також забезпечення інтегрованого підходу до забезпечення зниження викидів вуглецю та покращення рівня виробництва та впливу на навколишнє середовище.
У межах Компоненту 4 проекту «Підвищення рівня обізнаності та спроможності енергоємних МСП» було заплановано проведення тренінгів для представників промисловості, представників уряду та місцевих органів влади, компаній з надання енергетичних послуг, постачальників обладнання з визначення та вивчення можливостей у сфері підвищення енергоефективності, введення систем енергоменеджменту та енергостандартів, а також промислового застосування відновлюваної енергії в агрохарчових та інших енергоємних МСП (рис. 4).
Організатором та відповідальною організацією для проведення тренінгів будо визначено ДП «Міжгалузевий науково-технічний центр вітроенергетики Інституту відновлюваної енергетики НАН України».
Для проведення тренінгів організаторами було передбачено серію навчальних заходів для потенційних тренерів тренінгового курсу «Практичне застосування відновлюваних джерел енергії та енергоефективність в агрохарчовій промисловості» за участі представників іноземних компаній та українських фахівців. Було розроблено презентаційні і методичні матеріали та проведено серію тренінгів на базі організацій партнерів – Національного технічного університету України «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Національного університету біоресурсів та Інституту підвищення кваліфікації Національного університету харчових технологій. За результатами тренінгів учасники отримали дипломи державного зразка та сертифікати за стандартами ЮНІДО.
У зв’язку з підвищенням зацікавленості зі сторони держави та приватних інвесторів до розвитку технологій водневої енергетики, у 2021 році МНТЦВ перейменували у «Міжнародний науково-технічний центр трансферу технологій відновлюваної та водневої енергетики Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України».
Основними завданнями МНТЦ трансферу технологій відновлюваної та водневої енергетики є:
- аналітичні, практичні та дослідні роботи та вирішення актуальних проблем відновлюваної та водневої енергетики;
- вивчення, аналіз та узагальнення досягнень світової науки в галузі відновлюваної та водневої енергетики, визначення можливості їх використання в народному та промисловому господарстві України, реалізація міжнародних програм та проектів;
- проведення експертиз, розробка прогнозів за відповідними напрямками науки та техніки;
- організація, проведення та участь у конкурсах наукових робіт (проектів, патентів, грантів), забезпечення виконання відповідних досліджень за проектами-переможцями;
- участь у вітчизняних та міжнародних інвестиційних проектах;
- здійснення маркетингових, техніко-економічних та патентних досліджень, надання маркетингових послуг;
- проведення конференцій, нарад, симпозіумів, тренінгових програм, виставок, наукових шкіл, он-лайн зустрічей у тому числі й міжнародних;
- організація випуску методичних посібників, брошур, монографій, підручників, спрямованих на розширення результатів наукових і практичних досягнень вітчизняної науки і практики у галузі відновлюваної енергетики;
- співробітництво з вітчизняними та зарубіжними науковими інституціями та організаціями різної форми власності;
- організація підвищення кваліфікації наукових та інженерно-технічних кадрів, у тому числі навчання та стажування як в Україні, так і за її межами;
- здійснення інших видів діяльності, що відповідають меті створення МНТЦ трансферу технологій відновлюваної та водневої енергетики.